Сервісна держава — це підхід до організації державної влади, в рамках якого, держава робить своїм першочерговим обов’язком вирішення проблем громадян, надаючи таким чином певний сервіс, а громадяни, в свою чергу, сумлінно сплачують податки, як плату за відповідні сервіси. Тобто держава починає сприймати громадян як «клієнтів», яким вона надає послуги.

За принципом субсидіарності, всі проблеми, які можуть ефективно вирішуватися на місцях, повинні перебувати в компетенції муніципальних органів, як найбільш близьких до населення. Тому сервісна держава починається саме з місцевого самоврядування «сервісної громади», де забезпечують базові сервіси для громадян.

Використання терміну «послуги» щодо органів публічної влади пов’язане з теорією «нового публічного менеджменту», який виник у 80-х років ХХ ст. у Великобританії та країнах Північної Європи, де почали використовувати методи і підходи приватного сектору у діяльності держави.

Такий метод найкраще підходить до органів публічної адміністрації (в Україні це, насамперед, органи місцевого самоврядування (ОМС) та органи виконавчої влади), які вирішують щоденні справи громадян та бізнесу.

У цьому сенсі слово «послуги» найкраще відображає ставлення до громадянина не як до «прохача», а як до «замовника» та «клієнта».

Щоб розпочати проходження онлайн-курсу, будь ласка зареєструйтеся aбо увійдіть в особистий кабінет.