1. Збирати деталізовані дані з розподілом за статтю
  2. Підвищувати обізнаність і розуміння ґендерних питань через тренінги та навчання
  3. Залучати нарівні різні групи жінок та чоловіків до усіх етапів планування ЦНАП
  4. Впроваджувати ґендерний підхід у організації роботи, будівлі та внутрішньому просторі установи
  5. Забезпечувати ґендерний баланс (60/40) на всіх рівнях
  6. Будувати комунікації з урахуванням ґендерних аспектів
  7. Проводити ґендерні атестації ЦНАП 

Рекомендація 1. Збирати деталізовані дані з розподілом за статтю

  1. Рахувати всіх клієнтів з розподілом на жінок і чоловіків (найефективніше з використанням системи «Вулик).
  2. Збирати інформацію про те, які саме послуги цікавлять чоловіків і жінок з різних груп.
  3. Цікавим та корисним також буде отримати відповіді на такі запитання (з розподілом за статтю):
  • Кількість клієнтів, які приходять до ЦНАП з приводу певного питання повторно;
  • Кількість клієнтів, які приходять до ЦНАП не за конкретною послугою, а за інформацією чи роз’ясненням;
  • Кількість часу, яку працівники витрачають на клієнта/клієнту (середнє арифметичне).

4. Кількість клієнтів, які прийшли до ЦНАП з дітьми.

5. Якщо у приміщенні ЦНАП надаються інші послуги (термінал для оплати послуг ЦНАП, дитяча кімната, кафе, магазин), скільки осіб ними користуються?

Рекомендація 2. Підвищувати обізнаність і розуміння ґендерних питань через тренінги та навчання

  1. Організація навчаннь з різних тематик, включно з питаннями гендерної рівності, недискримінації, недискримінації, гендерно-орієнтованому бюджетуванню тощо на базі ЦНАП.
  2. Залучати до навчальних заходів представників керівництва ОТГ та інших установ/закладів (школи/лікарні).
  3. Організовувати навчання спільно з місцевими ГО, експертами та активістами.
  4. Участь в навчальних заходах будь-якого рівня мають приймати ВСІ працівники ЦНАП.
  5. Використання в практиці підвищення  обізнаності/кваліфікації працівників  ЦНАП онлайн-курсів, вебінарів.

Рекомендація 3. Залучати нарівні різні групи жінок та чоловіків до усіх етапів планування ЦНАП

  1. Застосовувати комплексний підхід від ранніх етапів планування до щоденного управління зі залученням як чоловіків, так і жінок, щоб почути голоси якомога більше громадян.
  2. Враховувати голоси літніх людей, молоді, людей з інвалідністю та таких, що перебувають у складних соціально-економічних умовах.

Рекомендація 4. Впроваджувати ґендерний підхід у організації роботи, будівлі та внутрішньому просторі установи

  1. Безбар’єрний доступ можна забезпечити, обравши місце для установи, до якого можна дістатися без перешкод, обладнавши будівлю пандусами, подбавши про вуличне освітлення вночі, наявність вивісок і вказівних знаків.
  2. Відстань від зупинок громадського транспорту до закладу має бути оптимально зручною, оскільки серед користувачів ЦНАП є пенсіонери, люди з дітьми та люди з інвалідністю.
  3. Організувати зону очікування та місця для заповнення документів. Такі місця мають бути поруч зі стійкою з формами, інформаційними стендами та зразками заповнених документів.
  4. Доцільно розмістити на стенді інформацію про ґендерні проблеми (наприклад, буклети з питань репродуктивного здоров’я, боротьби з насильством у сім’ї, торгівлі людьми тощо).
  5. Батьки з дітьми становлять значну частину користувачів послуг ЦНАП, тому важливо забезпечити наявність ігрової зони (це може бути окремий зал для дітей або дитячий ігровий куточок, обладнаний іграшками, книгами та всім необхідним для малювання), а також місця для дитячих візочків.

Рекомендація 5. Будувати комунікації з урахуванням ґендерних аспектів

  1. Запровадити гендерні комунікації у всі документи, форми, програми, опитування, онлайн-послуги, веб-сторінки, плакати, соціальну реклами, тощо.
  2. Внести вимогу гендерно чутливої комунікації як частину професійної етики працівників ЦНАП. Бо звернення на кшталт «жіночко», «блондиночко», «дорогенька» є зневажливим та дискримінаційним.
  3. Розміщувати інформаційні плакати/брошури/наліпки, адресовані особам, яким загрожує насильство (домашнє насильство, сексуальне насильство/переслідування, торгівля людьми тощо), більше 70% таких осіб – жінки. Таку інформацію можна розміщувати в жіночих туалетах для того, щоб зберегти конфіденційність особи, яка можливо захоче зробити фото або записати дані.
  4. Плакати про те, звідки отримати допомогу при депресії, посттравматичному стресовому розладі (ПТСР) чи алкоголізмі/наркоманії – питань, щодо яких чоловіки не завжди прагнуть звернутися за допомогою, – також можна розміщувати в туалетах, але чоловічих.
  5. Співпрацювати з місцевими громадськими організаціями (жіночими, ветеранськими тощо), щоб мати можливість обмінюватись інформацією, впроваджувати спільні ідеї, в тому числі і щодо розвитку гендерно чутливих комунікацій.
  6. Розміщувати інформацію/робити перерепости з інших комунікаційних ресурсів (тематичних сторінок, груп, сайтів щодо питань гендерної рівності, протидій дискримінації, сексизму, захисту прав тощо). 

Рекомендація 6. Приклади ресурсів для використання в ЦНАП

Щоб розпочати проходження онлайн-курсу, будь ласка зареєструйтеся aбо увійдіть в особистий кабінет.