Які форми співробітництва найбільше застосовуються у сфері адмінпослуг?
Закон України «Про співробітництво територіальних громад» загалом передбачає 5 форм співробітництва. За досвідом громад – учасниць Програми, а також з урахуванням позиції фахівців відповідних органів державної влади та експертів, для сфери адмінпослуг, найбільш застосовними є три форми співробітництва. Зокрема, це такі форми як:
- реалізація спільних проєктів, що передбачає координацію діяльності суб’єктів співробітництва та акумулювання ними на визначений період ресурсів з метою спільного здійснення відповідних заходів (далі – реалізація спільних проєктів);
- делегування одному із суб’єктів співробітництва іншими суб’єктами співробітництва виконання одного чи кількох завдань з передачею йому відповідних ресурсів (далі – делегування виконання окремих завдань);
- утворення спільного органу управління для спільного виконання визначених законом повноважень (далі – утворення спільного органу управління).
Особливості застосування різних форм співробітництва
Реалізація спільних проєктів є формою співробітництва, що нині найчастіше використовується територіальними громадами для сфери адмінпослуг. На кінець листопада 2020 року більше 90% договорів про співробітництво укладено як реалізація спільних проєктів.
На думку фахівців – це найоптимальніша форма ММС у сфері адмінпослуг.
Очевидно, основними причинами вибору цієї форми є можливість застосування гнучкішої та швидшої у часі процедури укладання договору про співробітництво, оскільки не передбачає обов’язкового здійснення усіх процедур, зазначених у ст. 5—9 Закону про співробітництво, а також дозволяє втілення різноманітних конфігурацій спільної діяльності з надання адмінпослуг.
Реалізація спільних проєктів
- утворення ВРМ
- запровадження надання певних груп послуг
- утворення спільного ЦНАП
- придбання на кілька громад паспортної станції чи мобільного ЦНАП
З точки зору предмету такого співробітництва тут може йтися про:
Утворення ВРМ
Цей вид співробітництва може бути найбільш актуальним в поточній практиці України, адже саме такий предмет договору про співробітництво досягає головної цілі – наближення ширшого переліку послуг до громадян у громаді при мінімальних ресурсах.
Для такого кроку має бути налагоджений чіткий зв’язок цього ВРМ з ЦНАП (робота на такому ВРМ адміністратора основного ЦНАП на постійній основі або за графіком).
Запровадження надання певних груп послуг
Найчастіше такий формат застосовується у сфері реєстрації нерухомості та бізнесу, коли в певній громаді немає власного державного реєстратора. Також таке рішення застосовується для забезпечення неперервності надання адмінпослуг у громадах, у штаті місцевих рад яких передбачено лише одну штатну одиницю державного реєстратора. Тобто, на час тимчасової відсутності державного реєстратора (відпустка, відрядження, хвороба тощо) в одній з громад надання послуг не буде припинятися: документи будуть і надалі прийматися у ЦНАП цієї громади, а реєстраційні дії вчинятимуться державним реєстратором іншої громади – суб’єкта співробітництва.
Прикладом може бути співробітництво Станишівської і Тетерівської громад Житомирської області, яке передбачає отримання адміністраторами одного ЦНАП документів від мешканців і передачу державним реєстраторам іншої громади документів для вчинення реєстраційних дій
Утворення спільного ЦНАП
Така форма ММС є актуальною, коли потрібно акумулювати фінансові ресурси для створення інфраструктури такого ЦНАП, зокрема, відремонтувати / побудувати приміщення для ЦНАП, обладнати ЦНАП меблями та технікою, автоматизувати ЦНАП тощо.
Придбання на кілька громад паспортної станції чи мобільного ЦНАП
Важливо наголосити, що для придбання паспортної станції чи мобільного ЦНАП суттєвою умовою договору є строки реалізації цього проєкту.
Тому потрібно чітко встановити часові рамки такого співробітництва, які, проте, можуть продовжуватися.
Делегування виконання окремих завдань
При застосуванні цієї форми співробітництва громади – сторони співробітництва мають визначити перелік повноважень, що делегуються одному з суб’єктів співробітництва, відповідно до Закону про місцеве самоврядування чи інших законів з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.
Наразі практики використання цієї форми ММС у сфері адміністративних послуг бракує.
Хоча ця форма співробітництва мала б дозволяти громаді – суб’єкту співробітництва залучити нові послуги, які були відсутніми через брак власного персоналу потрібної кваліфікації.
В цьому випадку можливий предмет договору – надання певних груп послуг на підставі договору ММС за принципом: ЦНАП однієї громади – це фронт-офіс, а орган місцевого самоврядування іншої громади – це бек-офіс. Це, зокрема, може бути реалізовано у сфері реєстрації нерухомості та бізнесу, коли в певній громаді немає власного державного реєстратора. Інший варіант – фронт- і бек-офісом може бути ЦНАП іншої громади, застосовуючи, наприклад, роботу адміністраторів ЦНАП за графіком або мобільний ЦНАП.
Утворення спільного органу управління
Ця форма ММС також є прийнятною для сфери адмінпослуг.
У ч.3 ст. 14 Закону про співробітництво визначено, що «спільний орган управління може утворюватися як окремий виконавчий орган сільської, селищної, міської ради одного із суб’єктів співробітництва (як структурний підрозділ – департамент, відділ, управління, … тощо)». Очевидно, це може бути й структурний підрозділ у складі іншого виконавчого органу сільської, селищної, міської ради одного із суб’єктів співробітництва (відділ в управлінні тощо).
Також тут може йтися і про модель, коли спільний ЦНАП утворюється як постійно діючий робочий орган, тобто з-поміж посадових осіб двох ОМС. При цьому відповідальним за організацію роботи ЦНАП буде окремий виконавчий орган чи його структурний підрозділ одного із суб’єктів співробітництва.
З юридичної точки зору до цієї форми ММС у фахівців є застереження, оскільки власне конструкція «орган управління» не зустрічається в Законі «Про місцеве самоврядування в Україні». З іншого боку, у цьому Законі немає і правових категорій, які використані в Законі «Про адміністративні послуги» (як-от ЦНАП, що утворюється в статусі «постійно діючого робочого органу»).
Яка процедура підготовки та укладення договору про співробітництво?
Для усіх форм ММС, окрім «спільного проєкту», необхідно дотримуватися визначених законом етапів підготовки та укладення договору про співробітництво.
Законом визначено такі етапи підготовки та укладення договору про співробітництво:
1) підготовка пропозиції щодо ініціювання співробітництва
2) попередні висновки виконавчих органів ради стосовно відповідності інтересам та потребам територіальної громади пропозиції щодо ініціювання співробітництва
3) рішення ради про надання згоди на організацію співробітництва
4) надсилання пропозиції про початок переговорів з питань організації співробітництва сільським, селищним, міським головам, що представляють відповідні територіальні громади – потенційних суб’єктів співробітництва
5) оцінка пропозиції виконавчими органами інших рад
6) проведення громадського обговорення такої пропозиції в інших радах
7) рішення рад про надання згоди на організацію співробітництва чи відмову та делегування представника (представників) до комісії
8) утворення комісії (затверджується спільним розпорядженням сільських, селищних, міських голів, що представляють територіальні громади – суб’єктів співробітництва)
9) підготовка комісією проєкту договору про співробітництво
10) проведення громадського обговорення підготовленого комісією проєкту договору про співробітництво (протягом 15 днів)
11) схвалення проєкту договору відповідними радами
12) укладення договору (підписання головами)
13) передача (надсилання) договору Мінрегіону для внесення до реєстру.
Виключна компетенція місцевої ради у сфері ММС
До виключної компетенції місцевої ради у сфері ММС належить ухвалення рішень щодо:
- надання згоди на організацію співробітництва територіальних громад;
- схвалення проєкту договору про співробітництво й інших рішень, пов’язаних зі здійсненням ММС відповідно до Закону про співробітництво;
- заслуховування звітів, пов’язаних зі здійсненням ММС.
Для ММС у формі «спільного проєкту» є необов’язковими етапи щодо підготовки проєкту договору. Хоча які це саме етапи – питання залишається відкритим. На практиці, найчастіше «заощаджують» час на громадських обговореннях.
Потрібно пам’ятати, що недотримання визначеної Законом процедури може бути підставою для наступного оскарження та скасування такого правочину.
Особливості зарахування коштів за надання послуг при застосуванні ММС
При застосуванні ММС діє основний принцип зарахування коштів – за місцем надання послуги, тобто за приналежністю ЦНАП, якщо послуга надається через ЦНАП.
Виняток складають групи послуг з реєстрації нерухомості, бізнесу, які спеціально врегульовані у Бюджетному кодексі, щодо яких кошти зараховуються до того місцевого бюджету, чиїм суб’єктом надано послугу.
Варто зауважити, що усі питання зарахування та розподілу (перерозподілу) коштів за адміністративні послуги можуть бути вирішені в договорі про співробітництво, з урахуванням меж, визначених Бюджетним кодексом.
До речі, не варто ускладнювати адміністрування окремих платежів та надання послуг. Плата за адмінпослуги, що можуть опрацьовуватися у меншій громаді, на території якої розташоване ВРМ, може зараховуватися до місцевого бюджету цієї громади, коли послуги будуть надаватися спеціалістами цієї громади (які не входять у ЦНАП) в одному приміщенні з ВРМ. Тобто це означає, що такі послуги будуть надаватися по-суті не у форматі ВРМ, а просто «в одному приміщенні» з цим ВРМ.
Щоб розпочати проходження онлайн-курсу, будь ласка зареєструйтеся aбо увійдіть в особистий кабінет.