Діловий етикет та культура спілкування – це цілісна система, яка складається із взаємопов’язаних моральних та психологічних компонентів. Ця система реалізується в певних умовах, адже поведінка людини змінюється залежно від ситуації. 

Діловий етикет – це норми, які регулюють стиль роботи, манеру  поведінки і спілкування при вирішенні ділових проблем; це встановлений порядок і норми  взаємовідносин на службі, з керівництвом, у відносинах між колегами, партнерами, клієнтами.

Основою етикетних норм є толерантне ставлення до думок інших, дотримання певної дистанції між працівниками різних рангів, уміння визнавати свої помилки, бути самокритичним, уміння використовувати  в суперечці аргументи, а не владу чи авторитет. 

Американський соціолог Джен Ягер визначає 6 базових принципів ділового етикету:

  1. Пунктуальність у виконанні своєї роботи 
  2. Конфіденційність 
  3. Ввічливість, привітність і  доброзичливість
  4. Уважне ставлення до оточуючих
  5. Доречний і охайний зовнішній вигляд
  6. Грамотність

Професійна діяльність адміністраторів ЦНАП здійснюється через спілкування та пов’язана із сферою обслуговування відвідувачів. Тому рівень мовної культури є важливим аспектом формування іміджу співробітника і установи, в якій він працює. Під час спілкування найперше враховуються особливості мовного етикету.

Мовний етикет – це сукупність правил мовної поведінки. Це типові формули звертання, побажання, прощання, запрошення, уміння вислухати співрозмовника, вчасно й доречно підтримувати тему. Дотримання мовного етикету є складовою культури спілкування та впливаєна особистий і організаційний імідж.

Які основні показники мовної культури співробітників ЦНАП? 

  1. змістовність – глибоке осмислення теми  
  2. багатство мови – використання різноманітних засобів вираження думок у межах відповідного стилю
  3. точність – показник глибини знань та ерудиції 
  4. логічність – логічне мовлення, розумне, послідовне
  5. виразність – можливість виражати власне ставлення до предмета мовлення  
  6. доречність – врахування ситуації мовлення
  7. чистота – вживання тільки літературно-нормативних слів і словосполучень

«Імідж» визначається як візуальна привабливість, самопрезентація, конструювання людиною свого образу для інших. Виділяють зовнішні та внутрішні чинники формування іміджу.

Зовнішні чинники іміджу – це зовнішній вигляд: одяг, аксесуари одягу, гарні манери: належні жести, пози, постава, хода; виразність міміки; вміння використовувати простір для спілкування тощо.

Внутрішні (психологічні) чинники іміджу: мистецтво подобатися людям; вміння правильно спілкуватися; наявність необхідних для позитивного іміджу якостей особистості: чесність, порядність; вміння розуміти людей та впливати на них тощо.Успіх діяльності організації визначає її професійний імідж, який можна розглядати як систему уявлень людей про саму організацію та її співробітників.

Щоб розпочати проходження онлайн-курсу, будь ласка зареєструйтеся aбо увійдіть в особистий кабінет.