Правове визначення поняття «діти» у вітчизняному законодавстві з’явилося у 2001 році. Поняття «діти» визначено так, як це подано в Конвенції ООН про права дитини: «Дитиною є кожна людська істота до досягнення нею 18-річного віку». Сімейний кодекс України у 2002 році вводить поняття «малолітня (від народження до 14 років) та неповнолітня (від 14 до 18 років) дитина».

Діти є членами громади. Як правило вони становлять п’яту-шосту частину громади. Для створення спроможної громади важлива перспектива, здатність громади розвиватися. Отже, в першу чергу треба орієнтуватися не на загальну кількість населення, а на кількість у громаді молоді та дітей, бо там, де є молодь і діти, там є перспектива розвитку. 

Діти мають свої права, як особлива група. Право на життя, на освіту, на охорону здоров’я, на розвиток, на відпочинок, на правосуддя, на батьківську турботу та піклування, на сім’ю, на захист з боку громади й держави тощо.

Порушення прав дитини в Україні досить часте явище. Права дитини можуть бути порушені батьками, однолітками, які часто знущаються один над одним, третіми особами.

Сучасна суспільна та юридична думка базується на тому, що дитина повинна виховуватись у сім’ї й ніщо не може замінити дитині сім’ю. Саме батькам надається переважне право особистого виховання дітей, вибору форм та методів виховання, якщо останні не суперечать закону та моральним засадам суспільства.

Щоб розпочати проходження онлайн-курсу, будь ласка зареєструйтеся aбо увійдіть в особистий кабінет.