Історія реєстрації актів цивільного стану на переважній частині території України сягає у глибину віків, у 1722 рік. Саме тоді була введена система метричних книг. Вони були основним документом реєстрації актів народження, хрещення, одруження і смерті, і заповнювалися ці книги священиком, який і виконував всі пов’язані з цим обряди.

Історія сучасних відділів державної реєстрації актів цивільного стану України починається з 20 лютого 1919 року.

У липні 1934 року органи ДРАЦС як відомства, що зберігає найважливішу інформацію щодо поточного обліку населення, було включено до структури Народного комісаріату внутрішніх справ.

25 жовтня 1956 року органи ДРАЦС виведені із підпорядкування Міністерства внутрішніх справ та передані в підпорядкування органів місцевого самоврядування.

З 1998 року по теперішній час відділи ДРАЦС є структурними підрозділами управлінь юстиції.

На сучасному етапі реєстрація актів цивільного стану проводиться в електронному та паперовому вигляді (з 2008р.). На підтвердження державної реєстрації актів цивільного стану громадянам видаються свідоцтва встановленого зразка та/або витяги з державного реєстру актів цивільного стану.

Найважливішими нормативно-правовими актами, якими керуються відділи при державній реєстрації актів цивільного стану сьогодні, є Сімейний кодекс України (набрав чинності у 2004 році) та Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (27.07.2010 року).

Щоб розпочати проходження онлайн-курсу, будь ласка зареєструйтеся aбо увійдіть в особистий кабінет.